Петрівка

Після олімпіади по графіці поїхав на Петрівку за папкою для креслення.

Повернувся з журналом ШО, “Клич Ктулху” Лавкрафта, “Денс Денс Денс” Харукі Муракамі, “Танґо Смерті” Вінничука, та збірником Бальзака. Страшенно задоволений.

“Клич Ктулху” коштував 20 грн. За 21 грн. можна купити один Роял Чіз з беконом, півтора дабл Чізбургера, або три класичних Чізбургера (цікаво чому всі ціни кратні семи?).

Сижу, п’ю чай, читаю Лавкрафта, думаю про духовні й матеріальні цінності, та про те, наскільки приємніше витратити 20 гривень на щось більш вічне ніж три Чізбургера.

Now Playing: ДДТ – Суббота. Ленинград


Продуктивність

Кілька думок про продуктивність, соушл мідіа, інформацію, хаотичність всього навколо.

Задумався про це коли включив компьютер пару годин тому, шукаючи щось у Вікіпедії. Десь через годину читав про Аменхотепа І, хвилин двадцять тому запутані стежки Вікіпедії привели мене до Дзета-функції Рімана.

Судячи по сьогодні, секунди розсипаються десь у Твиттері, Вікіпедії, ВКонтакті, (відкриваю історію пошуку) якісь блоги про ІБ, РНР, Gmail, різних агрегаторах новин, сторінках специфікації UTF-8, Stackoverflow з питаннями про нього, про функції рендомності в РНР, CSS, z-index, сторінках ВК з поганою поезією (творчість ВК це гора хламу, але дуже добре що вона там є; і зустрічаються геніальні люди, чия творчість має мало шансів звідти вийти), http://getprismatic.com/http://hunch.com/ ….. сенс усього цього? В Інтернеті маса цікавої інформації, але в той самий час абсолютно непотрібної мені зараз.

Я відчуваю як моя свідомість якась обірвана, хаотична, сіра, перевантажена інформацією, часто другосортною, непотрібною, кітчем. Більша частина моїх проблем є наслідком того, це хаотичне, неструктуроване “Я” проектується на зовнішній світ. Все це якось важко передати словами, але думки цікаві, хочу якось їх записати, поки вони не розчинилися серед усього маразму навколо та всередині мене, як це часто буває.

Недавно я відчув себе прекрасно читаючи в ліжку “На Западном Фронте без Перемен” Ремарка, в неділю, на протязі кількох годин. Міг би сидіти за комп’ютером і читати цікаві але непотрібні речі про життя у Московських тюрмах, правила поведінки тамстенографію закритої лекції КГБ про наглядвиконання смертних вироків і так далі.

Ще приклад – написання цього посту набагато приємніше ніж написання п’яти твітів про те, що треба щось робити. Тут хоч є місце подумати та проаналізувати стан речей.

Треба щось робити з цим всім. Це був вступ. План такий:

  1. Інформаційна дієта
  2. Менше Інтернету. Кажуть це не так вже і погано.
  3. Більше читати, частіше робити речі які потребують довгої концентрації. Мій attention span став значно коротшим за останні роки
  4. Якість > кількість. Більше серйозної, якісної, цікавої, глибокої, неоднозначної літератури, фільмів. Менше кітчу з ВК/Тві
  5. Правильні пріоритети (за півроку підготуватися до ЗНО по фізиці, матем, та укр. мов це цілком реально, якщо цим зайнятися).
  6. Менше починати того, що потребує додаткової уваги/напруження. Як от створення цього сайту.
  7. Це: http://www.aaronsw.com/weblog/productivity

Якщо будуть ще думки писатиму сюди.

Links on topic:

  1. https://github.com/leftnode/get-shit-done
  2. http://resources.informationdiet.com/tools.html awesome!

Взагалі, я задоволений що є цей блог – писати свої думки в пустоту має на мене дивний, майже терапевтичний ефект. In the middle of the desert I can say anything I want.


Private: Stacks

A small program demostrating stack basics in Pascal. Written mostly for my own understanding.

program sh_two;
uses crt;
type TT=^T;
T=record
	data:integer; {the data inside p}
	down:TT; {one level down}
	end;
var p,top:TT;
i:integer;

procedure add(d:integer);
	begin
	new(p); {new element}
	p^.data:=d; {adding data to that element }
	p^.down:=top; {put it on top of the stack }
	top:=p; {make the top of the stack the new top } 
end;
function pop:integer; {read and remove}
var l:integer;
begin
	p:=top;	{making p point to the top}
	l:=p^.data; {reading data from the top}
	top:=top^.down; {making one level down the new top}
	dispose(p); {removing what used to be the top}
	pop:=l; { return the data of the element we deleted} 
end;

begin
new(p);
add(4); add(33); add(5); {adding stuff to the stack}
writeln(pop);
writeln(pop);
writeln(pop);
add(324);
writeln(pop);
writeln('What to add to the stack? -3 to stop');
while i<>-3 do begin
	readln(i);
	add(i);
end; {adding stuff from the keyboard }
writeln('Stack contains:');
p:=top; {making p point to top }
while p^.down<>nil do begin {while not at the bottom}
writeln(p^.data); {write data }
p:=p^.down; {going down }
end;
end.

Now playing: Цой – Звезда по имени Солнце


Private: Language + random ideas about the site

I thought that after five posts I should (finally) write something in English.

I’m losing my grasp of literary English. While I started reading a lot of classics in my own language(s), English remains mostly a way to convey information – this can be explained by the fact that most contacts with it happen on the internet, blogs, /b/-like places, mostly hacking-related IRCs and forums. Not really surprised that I don’t feel English, like a language. I see it more like blocks of information, I use the same words, the same way to structure sentences. Which feels very very primitive, dull, and uninspiring. Also it has been brought to my attention that I overuse smileys and the word “I”, and that’s true. I should read more fiction and quality literature, maybe read a book or two about writing.

If I go deeper – I technically know 5 languages, three of them upper-intermediate level (I’m forgetting Italian; I understand it 100%, I can speak it, but my grammar remains on the level of a third-grader) but essentially none of them is mine. I think in four languages, dream in four languages, take notes in four languages. I always feel constrained. Whatever I say or write feels synthetic to me, not sure how about everyone else.

I keep getting the same problems when communicating with people (especially with something more interesting than “hi, how are you”) – I need to translate the concepts, ideas, thoughts I have to one language. Which is always hard.

The same words in different languages bring totally different associations and thoughts, subtle differences in sound, meaning. Not just semantically, but on a psychological level. For example, let’s take the beautiful German word Gestalt. It just can’t be translated normally to other languages – wikipedia says it’s the “essence or shape of an entity’s complete form”, in reality it goes deeper than that, it’s a mentality thing, can’t be translated as one word (and rather hard to explain in less than ten).

Now, I wanted to think about the website, which looks just beautifully right now. I have a simple design drawn in pencil, need to start translating it into code.

Regarding the content, I can write some scripts in PHP, for fun. Like:

  1. bad translator analogue that works. I’ll need to look into Google Translate API for this, remember JSON, look into other variants.
  2. Crossed out text generator. A lot of them exist, so shouldn’t be too hard to do, I’ll need to look into Unicode and encoding in general to do this.
  3. Something to do with Twitter’s API. Also I need to dig out my old Twitter bot source, since a few people benefited from it I might as well open source it officially.
  4. I’ll add more ideas here as they come.

That’s all for now.

Also, another thing – I love how while I’m practically failing at school subjects, I voluntarily create myself problems to give myself opportunities to understand computer-related stuff deeper. Sadly, at the end of the year KPI’s gonna be more interested in my Ukrainian literature knowledge than computer skills, which makes absolute perfect logic sense, as everything in this country. I need to concentrate on what really matters, Ukrainian literature in this case. #plansfor2013.

Now Playing: Ben Folds – Army; Gorillaz – King of the Bongo. I might do a post about music actually. My 10 visitors a day will be thrilled.

Also, if I go back to the language thing for a minute – if you want something you can’t translate to other languages without losing any of the meaning/sarcasm/subtext, try this (mildly inappropriate):


Канікули

But now we spent the day

So completely uninspired

Asking, “Why should I be tired?”

They’re filling the potholes in on Silver Street

You’re waking the neighbours up at noon

Now your friends are out on break

And you’re out on your brown lawn

Breaking the dirt with a broom

(Ben Folds – Silver Street)

Канікули на диво спокійні.

Відчуваю, що в кінці, коли мене питатимуть як я їх провів, я скажу що вони пройшли пролетіли пропали зникли анігілювалися. Ніби їх не існувало взагалі. Як часу, просто не існувало у календарі, тотальна амнезія. Як це завжди буває. Ніякого росту мене над собою, ніякого самовдосконалення, просто купа ДЗ, зробленого в останню ніч, можливо якісь враження.

Хоча можна на це подивитися з іншого боку – перша половина 2013 року буде дуже важкою. Це не бездіяльність, це стратегічне накопичення енергії. Можливо я її не відчуваю, але вона є. Я зроблю рівно стільки скільки потрібно на канікулах, і використаю по максимуму свій шанс ніяк цей час не використати.

Канікули все рівно пройдуть, незалежно від кількості списаних листків з планами чи часу, проведеного думаючи як ефективніше їх провести. У цьому моя пролема (одна з) – занадто ускладнювати своє життя, старатися його структурувати там, де це абсолютно непотрібно.

Лінкольн сказав щось на зразок “Якщо мені треба було б за 4 години зрубати дерево, три з них я точив би сокиру”. Я точу сокиру весь час, створюючи собі ілюзію що я щось роблю.

Отже, залишився тиждень, плани:

  1. МАН
  2. Олімпіада з програмування
  3. ДЗ всі
  4. ІАРи/СІАРи, підготовка до ПАКР
  5. Все.

І не треба робити вигляд що у мене роботи вище криши.