Самая первая редакция стиха про Гинсберга и Азнавура, которые несомненно шарили.

(Совпадения полностью вымышленны и случайны. Честно.)

Расскажи мне про время
Которое больше
Не имеет смысла.

Где Город тем же был
Но тем же не был я

И жил я одним днем
Ведь завтра Цитадель
Потопом разнесет

Расскажи мне про
Тех, с кем я непрерывно говорил 12 часов напролет, кого три раза убивали но не убили
Тех, кто несколько часов напролет мне декламировал стихи, лежа на полу и не будучи в состоянии с него встать,
Тех, с кем смотрели на Огни 11 этажа, в полной тишине и полном молчании.

Заброшки, тонны тонны заброшек, крыш, мостов и каналов.

Тех, с кем шли в три часа ночи в магазин, где под утро было много птиц, которые пели в пустом магазине, кроме заспанной кассирши и пьяного охранника,
Тех, с кем слушали Крематорий, Сплин и Летова, читали Москальця, при свете свечки, аромапалочек и абсента,
Тех, с кем слушали Витчхауз, а потом милиция пришла нас арестовывать.

Тех, кто “да, эта жизнь не имеет никакого смысла. И что из этого?”.

Львов
Ужгород
Мукачево
Черновцы
алкоголь

Тех, кто рисовали “БОГ СПАСЕТ БРАТВА ПОМОЖЫТ” чертежным шрифтом хной на моей левой руке. Кто напившись рассказывал мне про синтропию, векторность сознания, и рисовал оптимальные рациональные карты Киевского метро чернильной ручкой при свете свечки. Кто внезапно приходил ко мне на Рождество с глинтвейном и кутей без изюма.

Тех, разговоры в кем всегда ощущались как кто-то копается иголками в моих мозгах, и с которых всегда уходил просветленным.
Тех, кто были моим зерном адекватности, рациональности и совести, когда весь мир катился к чертям, а жизнь была абсурдистским романом с дефектами при печати в издательстве.
Кто был со мной когда казалось, что эта жизнь утекает из-под пальцев, и фокус в ней полностью отсутствует.
Тех, кто хотел мне помочь, и не мог, и тех, кто хотел мне помочь, и мог.

Всех тех, кого я утратил, в том или ином виде, и “тех, которые были мной”

Тех, кто повторили мою судьбу до меня за несколько лет до, и на чьих ошибках я мог бы учиться, и отчасти учился, и это отчасти меня спасло.
Кто до сих пор не знают, какую ключевую роль они играли в моей жизни.
Человек с именем своего нелюбимого президента, надеюсь у тебя все хорошо.
Я надеюсь ты нашел если не свою лодку, то хотя бы свой океан.

Тех, who was a street performer and did hypnosis, собирая себе деньги на университет.

Кто ходил в столовую и смотрел на еду,
И кто как я чувствовали на себе the wind of the wing of madness.

Кто рассказывал мне про проклятых поэтов их “страны, где мертвые более живые мертвых любой другой страны”. “Шерсть тебе пухом, котейка”.

Логика, подогретая в ложке над свечкой в грязном подвале,
псевдообскурный нигилистический пост-хипстер,
не счастье, но хотя бы атмосфера,
“Тебе это не поможет”,
wake me up when July ends.

Quotes for today

Straight from my quotes file, with sources mostly missing. But all of those are easy to Google.

“Experience by itself teaches nothing… Without theory, experience has no meaning. Without theory, one has no questions to ask. Hence, without theory, there is no learning.” ― W. Edwards Deming, The New Economics for Industry, Government, Education

Home is where the water tastes normal

You don’t need the cow to get the milk

It might be best to let go of finding meaning in life from your job. Try to find a low-stress slack job that pays the bills and leaves you energy to do other things, and then find meaning in life from those things. This will also allow you to shift from one interest to another.

The best thing about being a hybrid – you don’t have to be particularly good at either yet people are constantly blown away by the simplest things.

My personal belief (and mantra of creativity/slacking) is that if you do something people have never seen before, you will always exceed their expectations.

“It’s easy to pretend expertise when there’s no data to contradict you.”

В ДНР ожидаются серьёзные кадровые перестановки.  Но не те, о которых вы думаете.  Ожидающиеся перестановки будут сделаны, чтобы оттянуть те, о которых вы думаете.

“Hack Like Nobody’s Watching (because it is highly likely that nobody is watching)”

Pay more attention to what the losers do wrong as to what the winners do right

Title: somethingsometing (should be avoided)

And I will deny that I ever said this, but …
Aren’t you a little worried that there’s a hell?
Your original research was thought-provoking, although it would be considered felony in most states.
Generally you want your alibi not to be a witness at the scene of the crime. (Daria)

LPT: When you’re thinking about buying something you don’t necessarily need, imagine the item in one hand and the cash in the other. Which one would you take?

Never forget that everything Hitler did in Germany was legal.   ~ Martin Luther King Jr.
A little inaccuracy sometimes saves tons of explanation.   ~ HH Munro
What is said when drunk has been thought out beforehand.   ~ Flemish proverb
If you buy the why, the how is infinitely bearable.   ~ Friedrich Nietzsche
Seek, above all, for a game worth playing.   ~ Robert S. de Ropp
The best use of life is to spend it for something that will outlast it.   ~ William James
Only the simplest mind can believe that in a great controversy one side was mere folly.   ~ AJ Kane

Practice choosing discomfort

Real men don’t need either condoms or antivirus

Welcome to the Internet. Consider this a threat.

My friend is epileptic. One time after her seizure I asked if she knew me. She looked up at me and eventually said “Mom?” in a very uncertain tone.  I’m a little younger than her and I have a beard.

Da chto vy /voobsche/ znajete pro metamodernism?

2017-03-26-233323_919x861_scrot

Laaaadies and gentlemen,
дамы и господа

http://reasonsforli.win/

Someday this may become something useful. It actually started as something useful. Like a website where you go and find positivity and stuff

I’m surprised that I’m surprised that given my current state it descended into post-meta-modernistic madness pretty fast

Anyway, it’s random images from L.’s “saved images” and random quotes from my quotes file (a bit sanitized, I admit).

Ты не доживешь до тридцати

Oh, and as a bonus to the readers of this blog, here’s the old design, with the pictures and text absolutely separated.

Залипаю уже минут 20

Enjoy?

 

2017-03-26-233353_686x662_scrot 2017-03-26-233851_923x773_scrot 2017-03-26-234000_631x658_scrot

O, да, если уже началась такая пьянка,

http://sparksara.net

Тупо тырит ссылки с моей вики, у которых оценка >=6, рендомно выводит.

EDIT 1: а еще можно вот так: http://reasonsforli.win/glitch.php

Glitch + фразочки из исходника файлика, без фильтра на счет “позитивности”/”оптимистичности”/”интересности”.2017-03-27-004050_611x783_scrot

Mildly related:
http://www.nietzschefamilycircus.com/
http://timeisaflatcircus.tumblr.com/

2016-2017

Сочельник.

Очень четко знаю, что сегодня буду листать отрывок “Книги Книг” Алексея Александрова про Классика, Янку и Лева, вероятно еще “Ночь перед Рождеством” Гоголя. Еще по традиции где-то там затесается “A Christmas Carol in Prose, Being a Ghost-Story of Christmas”. В этом же ассоциативном ряду “Вий” 1967 года, надо таки посмотреть его.

Нужно со всех сил не дать жизни скатиться в однообразие, нужно своими силами по-максимуму генерировать атмосферу. Религии, традиции, около-тоталитарные строи умеют это делать отлично, надо без особых комплексов оттуда черпать мысли. Сюди ж думки Костя Москальця про ритуали. (Останні три дні перечитую “Келію Чайної Троянди”, згадую мій 11 клас, повертаюсь до того стану душі. Ех.)

Некоторые книги стоит действительно перечитывать как способ focusing on what you want to grow.

И вообще, eсли праздника нет,то без этой жизни можно обойтись.

Итак.

Now playing: A fairytale of New York

“You were handsome!” “You were pretty
Queen of New York City”
When the band finished playing
They howled out for more
Sinatra was swinging
All the drunks, they were singing
We kissed on a corner
Then danced through the night

2016 был очередным невероятно интересным годом. Много чего понято, много чего пережитого (но не излишне много, далеко не такой треш как 2015), но, не особо много чего сделано. Воспринимаю его его как год около-паузы подготовки к намного более активному году.

(Любимое исполнение второй любимой рождественской песни).

А ще:

Нова радість стааа-ааа-лааа
Яка не буваа-лааа
Над вертепом зірка ясна
На весь світ засіяяяя-лаа.

І взагалі:

Але кожен по-своєму
Ми дійдем до Вифлеє-ее-мууу

Це мав бути пост про те, яким я хочу, щоб був 2017 рік, але хай це буде абстрактно-різдвяно-новорічним постом.

Вершини в снігу
Світяться навіть уночі
Різдво.
(Ватанабе Тацуо) 1As quoted here, my translation.

З Різдвом. Цей рік буде прекрасним.

 

Footnotes   [ + ]

1. As quoted here, my translation.

Підсумки 2016

Невже цьому 5 років, Боже мій…

Пишу ці рядки 31/12/2016, в Мюнхенському аеропорту за годинку до початку посадки.
UPD: Політ  Мюнхен->Варшава був дуже милим. В літаку крутять тихі джазові новорічні пісні через public announcement system, всі посміхаються, стюардеси ходять і роздають цукерки, пілот теж у явно чудовому настрої і дуже-дуже багато балакає ні про що. Чи не вперше за ці пару тижнів відчув ту саму атмосферу. До 2017 року менше ніж півдоби. Продовжую писати у аеропорту ім. Шопена у Варшаві у затишній кафешці

Now playing: “Нанэ цоха” та ця чудова пісня без відомої мені назви з “Табор уходит в небо”.

Досягнення року: почав напів-серйозно займатися здоров’ям, долаючи тонни бюрократичних перешкод
Подія року: 33C3, про це буде окремий пост!
Настрій року: Перечікування дощу, виход з мертвої петлі
Зустріч року: Я версії $дата-10 року народження
Геморой року: хай будуть ті самі бюрократичні перешкоди, а так відносно тихий рік без очевидних великих стресів
Країна року: Україна
Місто року: Фуртверк!
Слово року: Melancholy
Подорож року: Гамбург і ця надзвичайно довга дорога додому
Веб-сервіс року: http://pchr8.net (сам себе не похвалиш, …)
Колір року: #184e7b
Запах року: Арома-лампи, композиції “ясный ум” та масло ладану; приємний дим чергової інкарнації моєї воскової свічки після тушіння
Новина року: див. “Жах року”.

Оставь ее, баро, погубит она тебя и никто не сможет тебя спасти из беды, даже я не смогу. Оставь ее, баро, она же ведьма! 1http://cinematext.ru/movie/tabor-uhodit-v-nebo-1976/?page=4 

Книга року: Die Biographie über Steve Jobs; To kill a mockingbird; Wir Kinder from Bahnhof Zoo; Sophies Welt; The autobiography of Benjamin Franklin
Фільм року: “Табор уходит в небо”
Пісня року: Крематорий – Мусорный ветер; “Табор уходит в небо” Каспийского Груза;
Жах року: Trump&Brexit
Заклад року: JB @ München + столовка у Школі
Напій року: Чай — вкотре.
Їжа року: Заморожена піца; Kinder County; заморожені булочки, які zum Fertigbacken
Транспорт року: Benz Express, рейс Київ-Лейпциг-Київ
Бренд року:
Антилюдина року: так класно, що хвилин 5 думаю над цим. Можливо таки рухаюсь у правильному напрямку у житті
МріяЦіль на наступний рік:  Закінчити КПІ, активно вчитись і вирішити, що мені потрібно в житті (в тому числі в плані магістратури). Отримувати нормальні оцінки, щоб спростити вибір магістратури. Знайти стимулюючу роботу.

Побажання собі на 2013 2014 2015 2016 2017 рік: 

Хм. По-максимуму стабілізуватись, дуже-дуже класно спати, гарно харчуватися, тримати себе в найкращій можливій формі, займатися спортом, не давати моху рости і ставати теплим і затишним. Я дуже непогано собі уявляю, що саме робити, щоб прибрати туман з голови — ну от саме це все і робити. Почати активно creating value, мутити масштабність рівня 7-9 класу. Вчитися caring about things знову, чисто вольовим зусиллям цікавитися всім, поки воно не стане більш-менш звичкою.

(У)

Footnotes   [ + ]

The Furtwerk Diaries // Фуртверкский Дневник. Часть первая.

In the middle of nothing you can say anything you want, посему даже не буду объяснять, откуда у блога появился еще один автор, со стилем настолько похожим на основного.

Все события и герои вымышлены. Любые совпадения с реально существующими личностями, городами, медикаментами, учреждениями здравоохранения Тюмени и т.п. совершенно случайны.


Continue reading “The Furtwerk Diaries // Фуртверкский Дневник. Часть первая.”

Лето 2015, Львов

Тільки тим, хто бував
На далеких войнах,
Ці слова про любов
Мало що говорять.
Ти повір, нам усім
Хочеться одного:
Щоби дощ не стихав
Безконечно довго.
(К.Москалець)

Внезапное воспоминание о Львове, летом 2015 года.

Я был в очень пролетарской забегаловке недалеко от центра, стоял около окна, пил кофе. (“Чай? Чаю у нас немає. Є сік, кава та горілка”). Кстати кофе пил там только я. По радио передавали погоду на Западной Украине, и я очень четко воспринимал конечность своей жизни и огромное значение этих последних месяцев перед отъездом. Осознание того, насколько важная каждая моя секунда жизни там, /той/ жизни. Как все меняется, как прошлое безвозвратно уходит в прошлое, и как очень важные воспоминания затираются. Continue reading “Лето 2015, Львов”

#ЦитаткиСОкон

Life is a non-zero-sum game.

***

SIT, be still and listen,
because you are drunk
and we’re on the
edge of the roof
(Rumi)

***

Be a light upon yourself.

***

I make my own coincidences, synchronicities, Luck and Destiny

***

Rule your mind, or it will rule you

***

HOME IS EVERY STEP

***

Trust God and your Soul

***

Либерально добавлю сюда еще следующую мысль:

Ты – Человек, следовательно – Ты. Можешь. Все.

Соннамбулический романс

Фон: Прокофьев, “Ромео и Джульетта”, Танец Рыцарей.
Дворец культуры НТУУ “КПИ”, нарядно разукрашенный концертный зал.
Ю н о ш а  в зале.
Д е в у ш к а  на сцене, в коричневом средневековом платье и странной высокой шапке, она —  ведущая концерта.
После окончания Ю н о ш а  и  Д е в у ш к а  выходят из зала, направляются к Библиотеке, поднимаются на четвертый этаж, останавливаются около окошек справа от Маятника Фуко.
Ю н о ш а  и  Д е в у ш к а  стоят на площадке четвертого этажа.
Слышен звук воды, которая начинает литься в здание Библиотеки внизу.
Ю н о ш а  и  Д е в у шк а  начинают танцевать.
Звук воды все сильнее и сильнее, вода начинает подниматься
Музыка все громче и громче, Ю н о ш а  и  Д е в у ш к а  продолжают танцевать.
Вода равномерно поднимается по этажам, музыка играет невыносимо громко.
Ю н о ш а  и  Д е в у ш к а  продолжают танцевать.
Вода достигает площадки четвертого этажа.

Сама Библиотека ((Фотография отсюда: http://qwin100.tumblr.com/))

Почему Будда не покончил с собой?

Примеч. автора: это кусочек постмодернизма, и пусть он будет тут, без уточнения автора/ов, контекста/ов и смысла.

Слова Екклесиаста, сына Давидова, царя в Иерусалиме.
Суета сует, сказал Екклесиаст, суета сует,- всё суета!
Что пользы человеку от всех трудов его, которыми трудится он под солнцем?
Род проходит, и род приходит, а земля пребывает во веки.
Восходит солнце, и заходит солнце, и спешит к месту своему, где оно восходит.
Идет ветер к югу, и переходит к северу, кружится, кружится на ходу своем, и возвращается ветер на круги свои.
Все реки текут в море, но море не переполняется: к тому месту, откуда реки текут, они возвращаются, чтобы опять течь.
Все вещи – в труде: не может человек пересказать всего; не насытится око зрением, не наполнится ухо слушанием.
Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем.
Люди думают, что они страдают — но знают ли они, как страдал Кафка?
Когда они с Альбером Камю после службы шли на заправку
Денег нету, стреляют немного у входа в гастроном.
Через полгода Сартра закрыли, Камю умер от передоза. 1Додоцкий
The universe doesn’t care об этом всем, о людях, о вечности, о времени.
Ничего не имеет смысла. Вообще ничего. Понятия не имеют смысла,
Категории не имеют смысла, все это создано человеком.
Все иллюзия, Будда был прав. Continue reading “Почему Будда не покончил с собой?”

Footnotes   [ + ]

1. Додоцкий

Підсумки 2015 року.

Вчетверте. Все ж таки, залишається однією з моїх улюблених традицій.

Now playing: Ноль – Человек и кошка; Miles Davis – Flamenco Sketches.

Досягнення року: “И предал я сердце мое тому, чтобы исследовать и испытать мудростью все, что делается под солнцем”. Я не знав, що в мені може бути стільки open-mindedness та небажання судити людей навколо.
Подія року: Переїзд в далеку країну з дивними людьми
Настрій року: Минулого року це було “после меня хоть потоп”, цього — воно ж, тільки у масштабах, які я не вважав можливими взагалі рік тому. +  Самоаналіз, рефлексія, дереалізація, пустота. + Братбратанбратішка.
Зустріч року: Мій сивий друг вечірній.
Геморой року: Сам я собі стабільно створюю більше проблем ніж будь-хто зовні
Країна року: Україна.
Місто року: Мерзбург, хоча я його і не сильно люблю.
Слово року: Сюрреальність
Подорож року: Зима 2015. Нічого мене не змінило більше тої подорожі.
Веб-сервіс року: Quora!
Колір року: всі теплі відтінки
Запах року: Ароматичних паличок, Dhoop’a, моєї воскової свічки.
Новина року: “Sehr geehrte xxx, yyy, zzz, wir freuen uns Ihnen mitteilen zu können, dass Sie die Prüfung bestanden haben und wir Sie zum Studium an unsere Hochschule einladen möchten.”
Книга року: Екклезіаст
Фільм року: Dead Man + The Seventh Seal
Пісня року: Händel – “Sarabande”
Жах року: Війна та те, що мені стало комфортно не спілкуватися з багатьма людьми з Росією. Це не норма.
Заклад року: Столовка сьомого корпусу НТУУ “КПІ”, Ярославна на Золотих Воротах.
Напій року: Чай — це вічне, цього року – з доданням .. всього. І, окремою позицією, вино.
Їжа року: Паста
Транспорт року: Машини, які розвозять хліб по маленьких селах навколо Батурина о четвертій годині ранку, і Укрзалізниця.
Бренд року:  Навіть якось соромно згадувати Коблево
Антилюдина року: В конкретно моєму житті тримає свої позиції стабільно та сама людина. ВВП і т.п. як минулого року — суєта суєт і до /мого/ року стосунку не має.
Мрія  на наступний рік:  Працювати над собою, своїми знаннями та розвитком своєї особистості як норма і база, а не лише коли відчуття вини мене заставить. О, і ще, точно, прибрати вину з мого життя.

Побажання собі на 2013 2014 2015 2016 рік: Прибрати достатньо фільтрів, блоків, туманностей в моїй голові, щоб повернутися до тих рівнів, які вважаю істинно моїми. Розвиватися як особистість темпами десь так 5-6 років тому. Звільнити весь потенціал та неймовірні ресурси, які є у мене всередині, і які показуються лише періодично при правильніх фазах Місяця та багатьох інших співпадіннях, або хоча б навчитися довільним чином отримувати доступ до тих  ресурсів, коли вони мені потрібні. Жити так, щоб відчуття вини про те, що я нічого не роблю, хоча міг би, відпустило. Мати більший attention span та більше сили волі, і взагалі краще себе контролювати, а не як зараз. Пити зі своїми демонами чай, і бути з ними в таких стосунках, щоб я міг з ними домовлятися про області впливу. Мати чисту совість. Познайомитися зі стимулюючими людьми, і взагалі мати стільки ж екстраординарних та великих людей в М. як я мав/ю в Місті.

Programming

Okay.

  • Programming as a way to do brilliant things.
  • Programming as an art.
  • Programming as a way to challenge my skills.
  • Programming as a way to change the world.
  • Programming as a way to be free.
  • Programming as a way to have a purpose.
  • Programming as a way not to be afraid — “Я могу все.”
  • Programming as a way to improve myself.
  • Programming to BE.
  • Programming as an awesome thing to know.
  • Programming as magic.
  • Programming as a way to solve many problems.
  • Programming as beauty.
  • Programming as learning; programming as hunger for knowledge.
  • Programming as playing God.
  • Programming as constant self-improvement.
  • Programming as mindset.
  • Programming as opportunity to understand how complex systems work.
  • Programming as opportunity to understand how complex systems can be made work differently than intended.
  • Programming as a medium of expression.

Західно-Український Щоденник — Івано-Франківськ. Частина перша.

We were somewhere around Barstow on the edge of the desert when the drugs began to take hold. I remember saying something like “I feel a bit lightheaded; maybe you should drive…” And suddenly there was a terrible roar all around us and the sky was full of what looked like huge bats, all swooping and screeching and diving around the car, which was going about a hundred miles an hour with the top down to Las Vegas. And a voice was screaming: “Holy Jesus! What are these goddamn animals?” — Hunter S. Thompson

Початок

Думка про поїзку з’явилася дуже стихійно, була забута, потім з’явилася знову. Взагалі, поїздка планувалася тільки у Львів. Потягом туди, три дні там, потягом назад. Листаю діалог ВК тих часів. Посилання на якісь хостели, номери потягів, “Стоит думать обо всем: транспорт, место, даты, вещи, планы…”, відео “Євротур – Братислава”, таке.
Далі, за пару днів до від’їзду, за чаєм на кухні квартири десятого поверху, плани різко почали ставати все менш і менш чіткими, і у плані подорожі, намальованному на вікні, почали з’являтися такі назви як Ужгород, Івано-Франківськ, Нетішин, Тернопіль, вікна покрилися картами, блок-схемами, якимись розрахунками… Дуже приблизно накидали плани, забронювали хостел в ІФ та у Львові (бронював обидва під час останніх акордів на той час ще незакритої сесії, в рідному універі, на колінці, як зараз пригадую), та вирішили подивитись, що з того буде.

Continue reading “Західно-Український Щоденник — Івано-Франківськ. Частина перша.”

Сторінка блокнота від 11/07/13

Пусті думки, пусті розмови
Пусті взаємини. Життя
тече без бази, без основи
без ритму, сенсу, почуття.

(с) Я, 11/07/13

Майже все, що мене колись цікавило, зараз здається сірим і не дає ніякої стимуляції чи натхнення. В житті вже немає ніяких цілей, орієнтирів, ніякої бази, основи, структури.

Сижу в напівпустому підземному кафе (God bless fastfood), п’ю противний пересолоджений жирний (…) чай.  Дуже нечисленні відвідувачі щось собі їдять, дивлячись розфокусованими очима в тарілку або просто в пустоту перед собою.

В повітрі якась напівсюрреальна атмосфера пустоти та депресії. “In the middle of nowhere”. Немов якийсь напівзабутий куточок реальності на межі Всесвіту. Чи кусочок Всесвіту на межі реальності. Restaurant at the End of the Universe. Забуте кафе серед пустелі. Остання ніч радіостанції в ефірі. Ніч перед кінцем світу. L’ultima notte felice del mondo. Останнє протистояння добра і зла, вибух, і потім все заростає травами і всякою рослинністю (недарма Сартр її вважав ворожою).

Щось в цьому світі коїться. Сяду збоку і спостерігатиму

</ЗНО>

Останнє ЗНО написано, судячи з усього, досить непогано, думаю, що робити далі з моїм життям.

Сижу, п’ю чай, читаю Булгакова перед сном. Ніби прості речі, але саме зараз отримую нереальне задоволення від них. Давно не мав змоги спокійно сидіти і щось читати, не думаючи про проблеми, знаючи, що маю повне право це робити.

Це прекрасне відчуття, коли моя совість абсолютно чиста. Я знаю, що зробив все, від мене залежне, воно принесло результати, віра в людство та справедливість ще вища, ніж зазвичай, а життя — прекрасне.

Наполеоновские планы на лето

Статистически говоря, где-то 25% сбываются. А вообще, сейчас цель не написать четкий список пунктов, просто набросать идеи, почти везде в рендомном порядке. Летом увидим, в общем.

Nowplaying: Soviet Soviet – Contradiction

Итак.

0. Приоритетно (хронологический порядок):

  • Источники из Google Reader, до того как его прикроют. … найти какую-то альтернативу? 🙁 RIP Google Reader. You were awesome, while you were there. До 01/07
  • Бэкап сайта. Первые дни после ЗНО
  • Рассортировать/убрать/заархивировать все около-ЗНО-МАН-олимпиадовские-школьные бумаги/материалы/книги/файлы. Первые дни после ЗНО

1. Toread/Towatch/Tolisten

  • Прочитать все, что я хотел прочитать:
    • Все отсюда
    • Книги, которые я мог записать:
      • Список “Toread”, 40 пунктов, с прошлого лета
      • Все рендомные заметки на телефоне / диктофоне / ХД / последних страницах тетрадей / ЗНО / et similia
      • Последние страницы блокнотов
    • Дочитать начатые и понравившиеся манга
    • Sinfest/XKCD/QC/BF. Все вебкомиксы отсюда, которые я игнорировал последние пару месяцев.
  • Посмотреть все, что я хотел посмотреть
    • idem
    • + альбом “To Watch”@VK
    • Диалоги с А. и К. @VK
    • Классика советского кинематографа.
  • Музыка со второго аккаунта из ВК. Если она к лету там останется.

2. Самосовершенствование (в порядке значимости)

  • Русская орфография. Дошлифовать украинскую. 5 ошибок в ЗНО — это не показатель. Я не умею писать ни на первом, ни на втором. Чисто из собственных наблюдений — постоянно держать в уме правила и постоянно ими пользоваться очень неплохо влияет на логику и держит мозги в форме. Use ’em or lose em? 😛
  • English too. 0 errors on the ZNO aren’t an indicator either 🙂 Stylistics. Do what I used to do to get to my current level: find people with a better English than average, talk to them.
    • “Elements of Style” and a few other ebooks I have on my HD.
    • Brain Pickings might have something relevant
  • см. п. 1.
  • Немецкий язык? Базу я знаю, for everything else there’s Masterca the Internet
  • Язык тела. Сейчас знаю чисто логически, надо читать на интуитивном уровне, без усилий
  • Перечитать открытые и приватные записи этого блога, сделать маленький анализ всего
  • п. 4#2

3. IT

  • PHP
  • Python
  • CSS3
  • jQuery
  • More advanced Linux
    • maybe take a look at Gentoo?
    • Give Arch a chance again. It’s unstable, but if I survived six months on it without my current skills now I’ll do at least as good.
    • Whatever distro I install, fine-tune it to perfection like I used to. Using a half-default half-working zombie like right now is *not* okay. .. doesn’t even have a “fortune | cowsay” at bootup 🙁
  • Infosec:
    • Обновить в памяти vulnerabilities
    • Learn new techniques
      • Blind SQLi by hand; examine the source of Python tools
      • More obscure / rare vulns.
        • Build my own webapps for testing.
      • DVWA — look at its source, understand what’s going on on a deeper level
    • Exploit writing
    • Get my Social Engineering / Influence psychology / Manipulation skillz back .. I have the entire Internet to test them on ^^
    • Information gathering / data mining / OSINT
    • Write my own tools for most of the above. Look at the source of existing ones
    • Scan the net with advanced google queries to find not explicitly publicized resouces. There are quite a lot of them. Then “links:” searches etc.
  • NSR — infrastructure for the site + design
  • This website:
    • The blog is okay, I believe. Except code highlighting and links to home. Minimalism doesn’t mean ignoring usability.
    • Get the chan halfway active, don’t publicize it too much. Password it all?
    • Group on VK
    • Design the home, move it to root, link to this blog and to the chan
    • Rent a VPS? I can afford it and it will be a plus both for the site… Who am I kidding? Nobody cares for a website. Will be a plus for me and linux networking skillz
    • Maybe buy a domain? Not expensive at all and it will give me relative freedom and stability. More than any free alternative.
    • Get a logo and make it a favicon.ico
    • My old ideas
    • п. 6, все, где есть слово “написать”
  • Internet in general:
    • Go back to hanging around smaller close-knit sites/forums, more chances to find interesting people
    • Deep web / Undernet / Darknet / whateveryouwannacallit; Just for the hell of it make my own Onionsite, it’s a chance to look into TOR’s internals too

4. RL

Довольно символично, что это четвертое, о чем я подумал. Не часть картины, предполагаю? Хотя кто знает?

  • Не терять контакт со всеми интересными мне личностями с лицея. .. мысленно насчитал целых 5 таких 
  • Живу в Киеве, тут постоянно что-то происходит. Пускай хоть что-то будет с моим участием.
  • Третий пункт. Надеюсь, Сергей, когда будешь это перечитывать летом, ты вспомнишь, о чем идет речь.
  • Історія Києва / місця / легенди
  • .. неужели все?

5. Субъективность / туманность

  • Держать мозги в чистоте. 
  • Не кушать всякую дрянь
  • Не слушать идиотскую музыку.
    • Она не должна быть фоном и средством “глушения” себя. Не хорошая музыка точно
  • Не давать себе слишком сильно расслабляться
  • Четко осознавать кто я и видеть свои приоритеты и цели
  • см. п. 2

6. Творчество

  • На сайте выложить все мои стихи, написать простой скрипт для их отображения + голосование и подобное
  • Помнишь ту идею про вебкомикс, которая у тебя в голове крутиться где-то года четыре минимум?
    • Написан скрипт на РНР трехлетней давности. Он работает, но стоит переделать/доделать
    • У тебя есть персонажи, но нету темы
  • Или просто галерея рисунков
    • Написать эту галлерею

Буду возвращаться сюда по мере надобности.

Ранок після випускного вечора

Кілька дуже суб’єктивних думок за останні сорок годин та маленький аналіз останніх двох років мого життя:

Київ

  1. Київ о п’ятій ранку надзвичайно красивий.
  2. Судячи з ранку 02/06, о п’ятій по Києву гуляють виключно п’яні випускники та одна бабуся
  3. Ближче до шостої просинаються люди, які клеять афіші, і починають клеїти афіші.
  4. Міцна кава з нереальною кількістю цукру в першому відкритому напівларьку-напівкав’ярні робить чудеса, і наступні хвилин десять свідомість буде кришталево чиста, потім знову напівсон
  5. Якщо о п’янадцять хвилин по шостій (відгадайте, хто зараз вчить формули позначення часу для ЗНО) з червоними очима та в костюмі з’явитися біля ларька й попросити кави, гопнікі, які сидять неподалік, будуть на тебе дивитися з цікавістю і співчуттям, сам до сих пір не знаю чому
  6. Рано-рано вранці кава, випита на лавочці, біля кота, надзвичайно смачна
  7. Поспати дві години, з одинадцятої ранку до першої, – добрий шанс зробити весь наступний день набагато цікавішим
image
Кіт на лавочці

Люди

  1. Адекватні люди завжди залишаться такими, справжні друзі залишаться справжніми друзями, несправжні друзі залишаться несправжніми друзями, ідіоти залишаться ідіотами. 
  2. Люди, в своїй суті, не міняються. Ніколи. 
  3. Величезна нелюбов до блєску, показухі та пафосу, яка мені була властива завжди, саме цієї ночі нагадувала про себе найчастіше
  4. Запам’ятаю людей, з якими вчився два роки, у класичному клубному освітленні, без можливості нормально побачити їх обличчя, поки вони мені кричать щось на вухо

Вчителі

  1. Абсолютно адекватні люди, в основному
  2. Діляться на дві категорії, ті, хто справді бажає тобі найкращого і робитиме все для цього, навіть якщо тобі це не сподобається і ти це не зразу зрозумієш, і ті, хто живуть від дев’ятої до третьої сорок і роблять рівно стільки, скільки формально від них потрібно
  3. Перших, на щастя, більше
  4. Другі люблять маскуватися під перших
  5. Перші люблять маскуватися під других

Школа

  1. Місце, де видимість якихось дій важливіше самих дій, оцінюють виключно те, що видно зовні, а не те, що в середині. Повторити чиюсь біографію слово в слово читаючи з підручника – добра ознака того, що ти добре знаеш літературу, наприклад.
  2. Місце, де небажання показувати те, що ти знаєш, при кожній можливості це зробити, сприймається або як відсутність чого показувати, або як титанічні внутрішні ресурси. Тих, хто справді нормально і неупереджено тебе оцінюють, одиниці
  3. Місце, де я провів 11 років свого життя, і, судячи зі сталої тенденції “раніше жили краще”, це були досить легкі 11 років
  4. Місце, де я зустрів багато добрих людей, як серед вчителів, так і серед учнів.
  5. Місце, Де Тебе Люблять

ЗНО

ФІЗИКА, 2 теми / поділка (20 поділок):

[▒▒▒▒▒▒░░░░░░░░░░░░░░] [~30%]

МАТЕМ:

[▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒░░░░] [~85%]

УКР.МОВ:

[▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒▒░░░░] [~80%]

УКР.ЛІТ:

[▒▒▒▒▒▒▒▒░░░░░░░░░░░░] [~45%]

20/06. Написавши три ЗНО з чотирьох і згадавши про цю табличку, офіційно і формально забиваю на неї. Звеху — стан на 12/05, його і збережемо для історії.