I need to watch, finally, West Side Story, from beginning to end. Fear and loathing in LA too. Keep reading Sandman and “The Tibetan Book …”.

It’s about 5 am right now. Thinking about just how pointless it is to burn my nerves at my age (though doing this is bad at any age, to think of it). I need better food and more sleep.

It’s amazing to realize just what a hypocrite I am.

Хм, що ще? Життя продовжує бути цікавим і пустим (“I saw that my life was a vast glowing empty page and I could do anything I wanted” – Kerouac), пости в цьому блозі продовжують бути беззмістовними, політики продовжують бути злими, частина людей продовжує бути ідіотами, я продовжую бути лицеміром. Все йде своїм чередом.

Коли я стану робити все вчасно, життя посіріє і залишиться сірим, в цьому блозі почнуть з’являтися довгі пости на комп’ютерні теми, політики подобрішають, люди стануть бачити реальність краще, а я стану більше схожим на Ісуса, який “жив так, як вчив”, можна буде чекати на чотирьох чорних коней та Апокаліпсис. Ось листаю замість комп’ютерної логіки Екклезіаста, мене мучає якесь дивне відчуття що в світі коїться щось не те, якась поки незрозуміла мені муть. Як вже не раз писалося в цьому блозі, “sit back and observe”.

“Осталась любовь, и ожившие камни…”